В умовах відродження української культури, розбудови національної системи виховання та освіти особливої ролі набуває художнє виховання як засіб творення духовного світу людини, розуміння нею неперервності світобудови та її розвиток в ГАРМОНІЇ, КРАСІ, ЛЮБОВІ. Усе це разом узяте повинно створювати гармонійне оточення. Уявлення про те, що «красиво» і що «не красиво», складаються майже одночасно з уявленням про те, що таке добре і що таке погано. Крім цінностей духовної культури, світу людських стосунків, у які відкриває двері мистецтво, існує ще світ сприймання, відчуття, світ зорової культури й активного формоутворення, тобто тих цінностей, що роблять людину здатною не тільки дивитися, а й бачити зацікавлено, сприймати і цінувати якості навколишнього предметного світу, а також осмислено, грамотно, естетично не байдуже формувати його.
В час економічної нестабільності, політичного хаосу, відсутності єдиного духовного стрижня в системі виховної роботи відбувається втрата в молоді позитивного образу України як могутньої незалежної держави з унікальною культурною спадщиною. Спостерігається різке зниження духовності, спад соціальної активності, цинізм і не сприйняття загальнолюдських цінностей, глибока егоїстичність, душевна черствість, культ насильства, що супроводжується зростанням злочинності та наркоманії.
Тому на даному етапі стоїть дуже гостро питання знаходження шляхів формування та розвитку духовності кожної молодої людини.
Перед вчителем образотворчого мистецтва поставлене конкретне завдання: формування у підлітків творчих індивідуальних здібностей для подальшої їх реалізації в перспективі.
Глибокі знання, постійний пошук нестандартних, нетрадиційних форм навчання та виховання, відповідальність, любов до дітей дають можливість вчителю виховувати людину , яка мислить і прагне творити, людину духовну, яка бачить навколо себе прекрасне. Формувати гармонійно розвинену творчу особистість із високим національним культурним потенціалом, уставленими художніми смаками, розвиненим почуттям прекрасного, естетичним і моральним ставленням до навколишнього світу і самого себе, яка здатна на відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях, прагне до максимальної реалізації своїх можливостей.
Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без її естетичного виховання. Тонкість почуттів, переживань, емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу і до самого себе залежить від культури відчуттів і сприймань. Тому кожен урок образотворчого мистецтва повинен стати для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного, нового, незбагненного. Образне, кольорове сприйняття світу, яке вчитель відкриває своїм вихованцям, змусить працювати їхню фантазію, уяву, розвиватиме просторове мислення, розумові та пізнавальні здібності. Іншими словами – формується творча особистість. Тому проблема над якою я працюю «Розвиток творчої особистості на уроках образотворчого мистецтва»
Творчі здібності дитини… Чому і для чого їх потрібно розвивати у дітей? Дуже часто навчання розвиває в дітях лише виконавські здібності, творчі здібності людини покинуті напризволяще і здебільшого не розвиваються, а залишаються на дуже низькому рівні.
Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями для її творчого розвитку. І кожен може піднестися до найбільших висот творчої діяльності! Необхідно тільки створити сприятливе підґрунтя , на якому проростуть паростки дитячої цікавості та плідної співпраці з вчителем. Саме тому уроки повинні будуватися на міцному фундаменті спільної творчої діяльності вчителя та учнів.
Моя співпраця з учнями базується на таких складових:
В час економічної нестабільності, політичного хаосу, відсутності єдиного духовного стрижня в системі виховної роботи відбувається втрата в молоді позитивного образу України як могутньої незалежної держави з унікальною культурною спадщиною. Спостерігається різке зниження духовності, спад соціальної активності, цинізм і не сприйняття загальнолюдських цінностей, глибока егоїстичність, душевна черствість, культ насильства, що супроводжується зростанням злочинності та наркоманії.
Тому на даному етапі стоїть дуже гостро питання знаходження шляхів формування та розвитку духовності кожної молодої людини.
Перед вчителем образотворчого мистецтва поставлене конкретне завдання: формування у підлітків творчих індивідуальних здібностей для подальшої їх реалізації в перспективі.
Глибокі знання, постійний пошук нестандартних, нетрадиційних форм навчання та виховання, відповідальність, любов до дітей дають можливість вчителю виховувати людину , яка мислить і прагне творити, людину духовну, яка бачить навколо себе прекрасне. Формувати гармонійно розвинену творчу особистість із високим національним культурним потенціалом, уставленими художніми смаками, розвиненим почуттям прекрасного, естетичним і моральним ставленням до навколишнього світу і самого себе, яка здатна на відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях, прагне до максимальної реалізації своїх можливостей.
Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без її естетичного виховання. Тонкість почуттів, переживань, емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу і до самого себе залежить від культури відчуттів і сприймань. Тому кожен урок образотворчого мистецтва повинен стати для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного, нового, незбагненного. Образне, кольорове сприйняття світу, яке вчитель відкриває своїм вихованцям, змусить працювати їхню фантазію, уяву, розвиватиме просторове мислення, розумові та пізнавальні здібності. Іншими словами – формується творча особистість. Тому проблема над якою я працюю «Розвиток творчої особистості на уроках образотворчого мистецтва»
Творчі здібності дитини… Чому і для чого їх потрібно розвивати у дітей? Дуже часто навчання розвиває в дітях лише виконавські здібності, творчі здібності людини покинуті напризволяще і здебільшого не розвиваються, а залишаються на дуже низькому рівні.
Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями для її творчого розвитку. І кожен може піднестися до найбільших висот творчої діяльності! Необхідно тільки створити сприятливе підґрунтя , на якому проростуть паростки дитячої цікавості та плідної співпраці з вчителем. Саме тому уроки повинні будуватися на міцному фундаменті спільної творчої діяльності вчителя та учнів.
Моя співпраця з учнями базується на таких складових:
- бесіди;
- обговорення екскурсій та подорожей;
- розповіді про власні спостереження;
- створення виставок;
- створення групових малюнків та плакатів;
- самостійне виправлення учнями помилок.
Естетичне виховання дитини – сприяє розвитку у неї здатності й потреби насолоджуватися красою і, головне, жити за законами краси. Естетична свідомість формується в процесі різних видів суспільної діяльності і особливо повне пробудження в дитині художника творця і цінителя прекрасного.
Мішель Монтель у свій час сказав: «Завдання наставника не інформувати, а формувати».
Тому основна мета моїх уроків:
Мішель Монтель у свій час сказав: «Завдання наставника не інформувати, а формувати».
Тому основна мета моїх уроків:
- спонукати до творчого рішення завдань на основі впевненості учнів у своїх можливостях;
- розвивати здібності, необхідні для творчої діяльності, пізнавальної активності, самостійності.
Діти часто не помічають, яка краса оточує їх, не бачать ні природи в загальному, ні окремих її компонентів. Тому на своїх уроках головним завданням ставлю навчити дітей сприймати красу навколишнього світу, розвивати уміння бачити, спостерігати , розуміти прекрасне. З цією метою я на уроках знайомлю дітей з скарбницею художньої культури світу і України. В залежності від теми уроку я знайомлю своїх вихованців із творчістю одного із художників, проводжу бесіду за описом однієї з картин. Така форма сприяє збагаченню емоційно-ціннісного світу дитини, розвитку навичок словесного малювання, творчої уяви, вміння бачити красу природи. Перед тим , як розпочати практичну частину уроку, я особливу увагу звертаю на те, щоб учні, чітко усвідомили завдання і мету уроку. Для цього демонструю відповідні репродукції відомих митців, зразки кращих робіт учнів попередніх років, звертаю увагу на правильність виконання , але наголошую на тому, що кожна робота повинна бути індивідуальною, не копійованою.
Основою уроку образотворчого мистецтва є набуття учнями навичок практичної роботи. Саме тому я дбаю про те, щоб урок проходив не тільки у формі теоретизування, а й шляхом безпосередньої творчої діяльності учнів, у ході якої виробляються та закріплюються практичні навички учнів. Для цього використовую різноманітні схеми та правила послідовності виконання графічних чи живописних малюнків.
Під час практичної роботи я веду фронтальне спостереження за виконанням завдання, попереджую, та допомагаю учням виправити помилки, раджу (розглядаючи кілька варіантів вірної побудови малюнка), але не нав’язую свою думку.
У своїй роботі постійно використовую міжпредметні зв’язки народознавством, історією, літературою, геометрією, музикою. Наприклад, для того, щоб дізнатись тему уроку, діти повинні відгадати запропоновану мною загадку.
Часто перед тим, як повідомити те чи інше завдання, намагаюсь викликати відповідну емоцію і піклуюся про те, щоб вона була пов’язана з новим знанням, бо тільки ті знання можна прищепити, які пройшли крізь почуття учнів. Завдання педагога – розбудити в кожній дитині прекрасне, добре, гарне. І я це втілюю засобами також ж доброї і прекрасної музики, яка зможе настроїти не тільки окремого учня, а й весь клас на певну хвилю, примусити прислухатися до своїх власних хвилювань і почуттів, навчитися осмислювати їх. Але для того, щоб музика на уроці образотворчого мистецтва виконала свою роль, я ще поступово вчу учнів не тільки слухати й сприймати її, а й переживати її зміст. Тому на цих уроках музика є не допоміжним, а рівноправним засобом естетичного виховання. Музичний супровід створює особливий художній світ – світ високих почутті, високого емоційного напруження, допомагає створити творчу атмосферу під час малювання. Це буває або просто приємна і спокійна музика, яка знімає напругу, або музика, яка спрямована розкрити певну тему.
Ефективність занять мистецтвом істотно залежить від зацікавлення творчою працею, від отриманого дітьми в процесі малювання емоційного задоволення, радості. Тому часто на уроках я застосовую ігрові моменти, нестандартні ситуації, елементи режисури.
Якщо темою уроку є малювання чи ліплення літературних творів чи казок, я запрошую казкових героїв, в ролі яких виступають самі учні. Часто даю дітям випереджуючі завдання , пропоную скласти чи вивчити невеличкого віршика чи легенду або уривок з казки відповідно до теми уроку.
Коли помічаю що діти втомилися і їм важко працювати пропоную провести невеличкі фізкультхвилинки, або словесні, поетичні хвилинки, які викликають у дітей заряд енергії та позитивні емоції.
Найкраще сприймається та інформація, до якої діти додумалися самі, навіть якщо в цьому їм трішки допоміг вчитель. Тому на своїх урока я використовую кросворди, ребуси, проводжу фрагменти уроку- гри «Поле чудес». Такий підхід забезпечує максимальне запам’ятовування, розвиває увагу на різні види мислення.
У вихованні та формуванні творчої особистості велику роль відіграє використання сучасних технічних засобів і новітніх технологій, таких, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа. Адже робота з комп’ютером створює можливості для імітації різних технік (аплікація, панно, вітраж, декоративний дизайн, гравюра тощо), створення композиції із застосуванням моделей геометричних та інших фігур, розвитку зорової пам’яті, фантазії, комбінаторних здібностей у синтезі з комп’ютерним мисленням, формування в юних студентів естетично-гармонійного світосприйняття. Сприяє засвоєнню знань через нову модель навчальної комунікації – "викладач — комп’ютер — учень", що є новим дидактичним засобом організації навчального процесу та підвищує ефективність інтенсифікації та інтеграції наочних, організаційних та мотиваційних методів навчання.
Використання в процесі навчання нових медіа засобів допомагає розкрити природу створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення. Для цього я часто використовую власні розробки уроків у вигляді комп’ютерних презенттацій, які дають можливість побудувати урок від мандрівки та малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю, до виконання композиції комп’ютерною "мишею" з імпровізуванням формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.
Кожен урок завершую узагальнюючими висновками. Часто практикую самоаналіз та самооцінювання виконаних робіт, що дає можливість дітям самостійно знаходити свої помилки та недоліки і по можливості ліквідовувати їх.
А народ, як зазначав В.О.Сухомлинський, життєдайне , вічне джерело педагогічної мудрості, і якби в нас не було постійного духовного спілкування з дітьми, ми не могли б успішно навчати і виховувати молоде покоління. В своїх педагогічних творах, у практичній роботі він часто звертався до джерел народної спадщини . Народна педагогіка – бальзам, який треба прикладати до ран нашої духовності. Ці слова чи не найкраще виражають суть народознавства, його роль у вихованні підростаючого покоління.
Проблеми, які пропонуються для вирішення на уроках образотворчого мистецтва, завжди мають кілька розв’язків. Вони дають можливість виявити неповторність особистості, реалізувати духовний потенціал школяра. Виконуючи такі навчальні завдання дитина шукає в собі творця. Тому потрібно розуміти, що тут дуже важливо поважати особистість учня, намагатися зберегти його індивідуальність, вірити в його творчі сили.
Робота в школі вимагає душевних і фізичних зусиль. Це складна, клопітка і виснажлива праця. Однак саме творчий підхід до роботи дає можливість мені відновлювати наснагу та натхнення до своєї праці.
Основою уроку образотворчого мистецтва є набуття учнями навичок практичної роботи. Саме тому я дбаю про те, щоб урок проходив не тільки у формі теоретизування, а й шляхом безпосередньої творчої діяльності учнів, у ході якої виробляються та закріплюються практичні навички учнів. Для цього використовую різноманітні схеми та правила послідовності виконання графічних чи живописних малюнків.
Під час практичної роботи я веду фронтальне спостереження за виконанням завдання, попереджую, та допомагаю учням виправити помилки, раджу (розглядаючи кілька варіантів вірної побудови малюнка), але не нав’язую свою думку.
У своїй роботі постійно використовую міжпредметні зв’язки народознавством, історією, літературою, геометрією, музикою. Наприклад, для того, щоб дізнатись тему уроку, діти повинні відгадати запропоновану мною загадку.
Часто перед тим, як повідомити те чи інше завдання, намагаюсь викликати відповідну емоцію і піклуюся про те, щоб вона була пов’язана з новим знанням, бо тільки ті знання можна прищепити, які пройшли крізь почуття учнів. Завдання педагога – розбудити в кожній дитині прекрасне, добре, гарне. І я це втілюю засобами також ж доброї і прекрасної музики, яка зможе настроїти не тільки окремого учня, а й весь клас на певну хвилю, примусити прислухатися до своїх власних хвилювань і почуттів, навчитися осмислювати їх. Але для того, щоб музика на уроці образотворчого мистецтва виконала свою роль, я ще поступово вчу учнів не тільки слухати й сприймати її, а й переживати її зміст. Тому на цих уроках музика є не допоміжним, а рівноправним засобом естетичного виховання. Музичний супровід створює особливий художній світ – світ високих почутті, високого емоційного напруження, допомагає створити творчу атмосферу під час малювання. Це буває або просто приємна і спокійна музика, яка знімає напругу, або музика, яка спрямована розкрити певну тему.
Ефективність занять мистецтвом істотно залежить від зацікавлення творчою працею, від отриманого дітьми в процесі малювання емоційного задоволення, радості. Тому часто на уроках я застосовую ігрові моменти, нестандартні ситуації, елементи режисури.
Якщо темою уроку є малювання чи ліплення літературних творів чи казок, я запрошую казкових героїв, в ролі яких виступають самі учні. Часто даю дітям випереджуючі завдання , пропоную скласти чи вивчити невеличкого віршика чи легенду або уривок з казки відповідно до теми уроку.
Коли помічаю що діти втомилися і їм важко працювати пропоную провести невеличкі фізкультхвилинки, або словесні, поетичні хвилинки, які викликають у дітей заряд енергії та позитивні емоції.
Найкраще сприймається та інформація, до якої діти додумалися самі, навіть якщо в цьому їм трішки допоміг вчитель. Тому на своїх урока я використовую кросворди, ребуси, проводжу фрагменти уроку- гри «Поле чудес». Такий підхід забезпечує максимальне запам’ятовування, розвиває увагу на різні види мислення.
У вихованні та формуванні творчої особистості велику роль відіграє використання сучасних технічних засобів і новітніх технологій, таких, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа. Адже робота з комп’ютером створює можливості для імітації різних технік (аплікація, панно, вітраж, декоративний дизайн, гравюра тощо), створення композиції із застосуванням моделей геометричних та інших фігур, розвитку зорової пам’яті, фантазії, комбінаторних здібностей у синтезі з комп’ютерним мисленням, формування в юних студентів естетично-гармонійного світосприйняття. Сприяє засвоєнню знань через нову модель навчальної комунікації – "викладач — комп’ютер — учень", що є новим дидактичним засобом організації навчального процесу та підвищує ефективність інтенсифікації та інтеграції наочних, організаційних та мотиваційних методів навчання.
Використання в процесі навчання нових медіа засобів допомагає розкрити природу створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення. Для цього я часто використовую власні розробки уроків у вигляді комп’ютерних презенттацій, які дають можливість побудувати урок від мандрівки та малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю, до виконання композиції комп’ютерною "мишею" з імпровізуванням формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.
Кожен урок завершую узагальнюючими висновками. Часто практикую самоаналіз та самооцінювання виконаних робіт, що дає можливість дітям самостійно знаходити свої помилки та недоліки і по можливості ліквідовувати їх.
А народ, як зазначав В.О.Сухомлинський, життєдайне , вічне джерело педагогічної мудрості, і якби в нас не було постійного духовного спілкування з дітьми, ми не могли б успішно навчати і виховувати молоде покоління. В своїх педагогічних творах, у практичній роботі він часто звертався до джерел народної спадщини . Народна педагогіка – бальзам, який треба прикладати до ран нашої духовності. Ці слова чи не найкраще виражають суть народознавства, його роль у вихованні підростаючого покоління.
Проблеми, які пропонуються для вирішення на уроках образотворчого мистецтва, завжди мають кілька розв’язків. Вони дають можливість виявити неповторність особистості, реалізувати духовний потенціал школяра. Виконуючи такі навчальні завдання дитина шукає в собі творця. Тому потрібно розуміти, що тут дуже важливо поважати особистість учня, намагатися зберегти його індивідуальність, вірити в його творчі сили.
Робота в школі вимагає душевних і фізичних зусиль. Це складна, клопітка і виснажлива праця. Однак саме творчий підхід до роботи дає можливість мені відновлювати наснагу та натхнення до своєї праці.
Немає коментарів:
Дописати коментар